Зорі розташовані так далеко, що здаються нам майже точковими джерелами світла. Будь-яке невелике атмосферне викривлення одразу помітне.
Планети також дуже далекі, але в телескоп вони виглядають крихітними дисками, а не математичними точками. Світло надходить одразу від різних ділянок такого диска, й атмосферні коливання частково усереднюються. Тому Венера, Юпітер або Марс зазвичай сяють рівніше.
Утім, низько над горизонтом навіть планета може помітно мерехтіти: її світло проходить крізь товстіший шар атмосфери.
Є простий орієнтир. Якщо яскрава «зоря» майже не блимає, цілком можливо, перед вами планета. Небо іноді саме підказує, на що ми дивимося, - треба лише затримати погляд трохи довше.
Зорі говорять. Вирішувати тобі.